Понад тисячоліття тому на Прикарпатті існувала країна слов'ян, відома як Велика або Біла Хорватія.

У ватиканських архівах збереглися короткі грекомовні записи, зроблені не пізніше, як у 1330-х роках.

В них повідомляється, що між містами  Галичем  та  Володимиром є містечко Стольско — резиденція Галицької митрополії.

З 1980-х років Верхньодністрянська археологічна експедиція Національної академії наук України започатковала перші дослідження пам'яток східних хорватів у Верхньому Подністров'ї. Серед нововиявлених пам'яток особливої уваги заслуговує унікальний історико-культурний комплекс з центром — городищем IX—XI ст. у с. Стільському. У результаті досліджень встановлено, що на залісненому плато над селом у IX — на початку XI ст. існувало велике місто. Площа сягала 250 га, а довжина оборонних стін — близько 10 км. Колись на верху валів височіли дерев'яні стіни та вежі. До них ізсередини були прибудовані численні будівлі житлового, господарського та військового призначення. Довкола дитинця було укріплене передмістя, де проживало вільне міське населення. Тут розкопано кілька десятків житлово-господарських та ремісничих об'єктів, садиби окремих заможних городян.

Перекази повідомляють, що під городищем, глибоко під землею, розташоване підземне місто.

Вчені стверджують наявність тут підземних лабіринтів, можливо, рукотворного походження.

Унікальний комплекс Стільського городища, що розкинувся на площі близько 200 км²,

є непересічною пам'яткою давньоїслов'янської та української історії та культури, яка немає аналогів на європейському континенті.